Трамвайні етюди

Їхало щастя в порожнім трамваї,

Сиділо у кріслі принишкле й сумне.

Когось в змерзле вікно виглядало,

В змерзле вікно виглядало.

Когось виглядало, а може, мене?

 

Порожня «четвірка», «четвірка» порожня -

В ній Він і Вона, самотні й сумні.

Заходьте навшпиньках - не треба лякати,

Навшпиньках - не треба лякати

Тінь їхнього щастя, відбиту в вікні.

 

Два дивних трамваї є в нашому місті.

Лиш трохи уваги - побачиш ти їх.

Один з них - веселий: радіє, сміється.

А другий - сумний: тихо тужить і плаче він.

 

В одному натовпі щастя згубилось,

Воно не шукає нікого ніде.

Воно в трамваї собі поселилось,

В трамваї собі поселилось -

І добре йому в трамваї отім.

 

А в другому тому, де вікна замерзлі,

Де вітер тепло із душі видува,

Печаль притулилась у сірому кріслі -

Трамваю сумнішого в світі нема.

 

Їхало щастя в порожнім трамваї,

Сиділо у кріслі принишкле й сумне.

Когось в змерзле вікно виглядало,

В змерзле вікно виглядало.

Когось виглядало, а може, мене?