Андрій Шавала – фартова заміна
Він не міг не співати. Від самого народження - 3 квітня 1967 - щодня був слухачем майстер-класів рідного батька, який мав прекрасний голос і бездоганно володів багатьма музичними інструментами. Якось Андрій і його молодший брат Ігор проявили ініціативу знизу та створили домашній ансамбль. А вже згодом ретельно вдосконалювалися в музичній школі.
Опанувавши техніку гри на баяні, з 1978 Андрій вчиться використовувати за призначенням кларнет у духовому оркестрі «Орлятко» від Сільмашу. Упродовж 5 років від керівника оркестру - освіченого та відданого музиці Міхаіла Гамера - Андрій вчиться відтворювати справжню гармонію, а не «бутафорію» у вигляді тріску та шуму. У першу вагому гастрольну поїздку Андрій поїхав 1980 року - на запис програми «Шире круг» у Московському телецентрі «Останкіно».
Після закінчення 8 класу школи постала проблема вибору: стати спортсменом (був воротарем шкільної гандбольної команди), художником (деякі ранні роботи є вдалими зразками дитячого примітивізму) чи музикантом (мав багаторічний стаж). Рішення приймав не він. З огляду на те, що Андрій вважає себе фартовим фаталістом, то всю відповідальність покладає на таку собі панночку - Долю, яка майже завжди дослухається до його бажань. А коли навіть їх не виконує, то всі події конвертує в позитив.
Саме Доля, на його думку, покерувала та максимально посприяла вступу до Львівського музично-педагогічного училища ім. Ф. Колесси, а згодом привела в іншу alma mater - Державну заслужену хорову капелу «Трембіта», у якій відпрацював 13 років, побувавши в багатьох містах колишнього СРСР, України та Європи. Згодом Доля виконала свій черговий службовий обов'язок. Якось Славко Нудик, який також співав у «Трембіті», дав послухати чорновий запис презентаційного альбому «Піккардійська терція», а коли 1996 року треба було замінити вокаліста, який вибув, - Андрія Базиликута - то звернувся саме до Андрія Шавали. Після свого першого героїчного подвигу (заради вдалого концерту у Львівському органному залі за місяць вивчив свої партії 30 пісень із репертуару «ПТ») став першою та останньою «заміною» Андріїв серед «піккардійців».
Зі своєю дружиною Оксаною Андрія Шавалу звели та ж Доля та однокурсники ще в до-піккардійські часи. Видимими наслідками знайомства стали донечка Ірина та син Максим.